Костянтин Шелест - Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест

– Ну й добре, – раптом сказав вголос, – чим раніше, тим краще. А якби я ось так ще десять років провів? Склепати купу дітлахів, а потім що? Дізнатися, що половина з них не твої? Тож усе, що не робиться – усе на краще. Просто ми часто цього не розуміємо. – На цьому він припинив свої душевні муки і повернувся до роботи зі створення вечері. Досить швидко з’явився досить легкий, дієтичний суп, який і був частково, але з величезним задоволенням з’їдений, плюсом пішов маленький шматочок хліба, дуже ретельно і багаторазово пережований. День був нудотний, подекуди неприємний, уже позіхаючи з небезпекою вивихнути щелепи, Макс прийняв душ і відразу ж звалився спати.

Сон прийшов одразу. Але от тільки не той, що йому хотілося б. Замість солодкоголосих оголених гурій, йому наснилася та моторошна пика, яку бачив уночі в тепер уже своєму новому домі. Пика дивилася на нього порожніми очницями своєї маски, потім перетікала в обличчя того кошлатого босяка, який наминав його ложкою його ж кашу. З вигляду – ні дати, ні взяти Кузька-домовик... Босяк сумно дивився на нього очима винуватого собаки, намагався зазирнути в обличчя і повторював: “Хазяїне, пробач... Не зі зла я... Не впізнав... Думав, чужинець якийсь”... І це видовище було настільки нестерпним, що Макс прокинувся. Прокинувся і знову злякався – здалося, що навколо знову чорна порожнеча. Але за мить переляк минув – він бачив. Причому настільки добре, що розгледів павучка на стелі, який кудись поспішав. Це серед ночі, в темряві... Потім його зацікавили нові звуки. Десь далеко, у сусідньому будинку, хтось грав на гітарі, нещадно фальшивлячи. А в сусідньому під’їзді і трьома поверхами вище – крапала вода з несправного крана, а в підвалі дві миші влаштували сварку. По сусідній вулиці проїхав трамвай. Вібрація від нього прийшла легкою хвилею... а в сусідів за стіною кішка позбирала нарешті до своєї коробки тижневих кошенят і хвиля теплого задоволення від неї накрила Макса. Він сів, збуджено дихаючи. Це що знову таке? Що з ним відбувається? Трохи заспокоївшись, ліг і, згадавши про кішку, спробував викликати в пам’яті те відчуття, яке йому прийшло від неї. Після кількох спроб він і сам не помітивши як, знову заснув, і навіть голова, яка, як і раніше, гуділа від болю, не заважала йому.