Вікторі Драгон - Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон

-” Що зі слів я буду спати тут , ти не зрозумів?”- запитала Евелін.

-” Все зрозумів , просто чому в моїй кімнаті, а не у своїй?”- відповів запитанням Тім.

-” А ти сам подумай . Чи безпечно мені там знаходитись? І ти сам сказав , що твій сусід на практиці.” - сонно потягнулась дівчина.

-” Так , але я не запрошував тебе спати в моїй кімнаті.”- простогнав хлопець.

-” Ти що мене соромишся !?”- Лін обурено глянула на друга .

-” Та ні , просто ти дівчина . І мені не зручно.”- пробубнів він.

-” Відкрию тобі таємницю Тім. В наступному році у нас практика , яка буде проходити з четвертим курсом . Всіх розіб’ють на пари , і шанс що тобі не випаде проходити практику з особою жіночої статі п'ятдесят на п'ятдесят . “- пояснила Евелін.

-” Я знаю про це . Але ж то практика .”- розвів руками хлопець.

-” А ти думаєш що по дорозі ви будете зупинятись в готелях і тавернах? Ні дорогенький , доведеться ночувати разом під відкритим небом і можливо , в одній палатці . Так що викинь з голови думки і надобраніч. Я втомилась .”- сказала вона і погасила світло.

-” Ех , добре. Евелін, а як Ештон тепер відмиє ту фарбу з обличчя?”- спитав Тім.

-” Вона не змивається.”- спокійно відповіла дівчина.

-” Не змивається? Тобто це на все життя? І ти знаючи це , зробила таке?”- знервовано спитав хлопець .

-” Вона не змивається, але її можна вивести спеціальним засобом . Я ж не дурна . Спочатку на своїй шкірі спробувала . “- позіхаючи сказала Лін.

-” Це добре. Мені аж відлягло . Подумав , що це реально надто жорстоко . Я звісно не долюблюю Ештона, бо він і мене задирав , але все рівно стало його жаль .”- полегшено видихнув хлопець .

-” Ти занадто добрий Тім. А цьому виродку буде життєвий урок. Перед тим як когось ще займати , хай спочатку подумає .”- усміхнулась вона.

-” Ага, тільки після цього уроку, чомусь не він буде переховуватись у друзів найближчим часом.”- потиснув зі сміху Тім.

-” Воно того коштувало друже . Надобраніч.”

Засинала дівчина в піднесеному настрої. Навіть розмова з тим недалеким,  в цю хвилину її не турбувала. Це ж треба,їй все вдалося. І від цього на душі стало тепло. А Ештону вона пізніше підкине засіб для виведення.

***

-”Тім Парош , зараховано. Самара Тінклоф, теж зараховано, але могла б і краще.”-  Сівер ін Тайлор робив помітки в магічному журналі -“ Я задоволений результатами групи , сподіваюся що в наступному навчальному році , ви покажите ще кращі результати . Раджу наполегливо тренуватись самостійно. Тому що , як вам відомо, рік розпочнеться зі спільної практики. Випускний курс буде нести відповідальність за ваше навчання і звісно ж уміння. Простіше кажучи ви - їх дипломна робота. Хороших всім осінніх канікул . “ - куратор кивнув і покинув арену .

-” Я ж говорив що здам . А ти не вірила .”- Тім показав Евелін язика.

-” Як по дитячому.”- повчально сказала дівчина -” Щиро рада , ти молодець .”- Лін приобняла друга однією рукою,до хрусту кісток.

-” Чорт , подруго, трохи легше. Ти ж мене зламаєш.”- здавлено сказав Тім.

За ці дев’ять місяців, фізична сила значно зросла. Бойові плетіння вдавались все краще. Що ж непогано. Дівчина пишалась собою . Було чим.

Залишалася лише одна невелика проблема . Де їй жити ці три місяці. Академія відкриється за тиждень до початку занять, тому потрібно було шукати місце проживання. Знімати кімнату в таверні аж на три місяці сильно вдарить по карману . 

Дороги назад до притулку немає. Напрошуватись пожити у друзів вона не хотіла. Було не зручно. Та і ніхто не пропонував. 

Ельфи попрощались і відправились до Еландарії. Тім поїхав до сім’ї , у нього доречі, вона велика ,ще четверо сестер і братів . Йому точно не до неї.

Допомога прийшла звідки не чекали , мама Алії з радістю прийняла її пожити цей час з ними. Точніше не так , після питання Евелін, чи ніхто не здає кімнату з її знайомих, тітка Хелен взялась за серце і сказала що “ Бідолашна дитинко ,  будеш жити з нами“. 

Дівчина з радістю прийняла її пропозицію. І свій шістнадцятий день народження, вона справляла в колі добрих людей. Для неї навіть спекли іменний торт. Задуваючи свічки Евелін загадала саме заповітне бажання. Знайти батьків . 

Алія і тітка Хелен жили вони вдвох, на окраїні міста . Прокидатися доводилося ще раніше ніж завжди, щоб встигнути на роботу.Але це не страшно, все рівно краще ніж без даху над головою. 

Хоч будинок був невеликим , дві маленькі кімнати, ванна і кухня ,але місця вистачило на всіх. 

Пані Маруя Крам дозволила дівчині працювати ще додаткових два дні . Так що нудьгувати не доводилось. Ще й плюс до всього зайві кошти не завадять. 

Три вихідні Евелін проводила на городі і в саду . Збираючи врожай. Родина не встигла займатися домашніми клопотами , так як постійно знаходилися на роботі. Тому їй було тільки в радість хоч чимось допомогти . 

Тренуванням вона відводила достатньо часу, щоб не втратити форму. Фізичними вправами можна було займатись вдома , а от з магією було важче. Потрібно було ходити за місто щоб тренувати бойові плетіння і заклинання. Хоч дівчина була вправною, але все рівно не хотілось щось випадково пошкодити. 

В один з таких днів , повертаючись з тренування, вона стала свідком цікавої картини. Жінка, років сорока ,йшла по дорозі в тонкій літній сукні, хоч на вулиці було прохолодно. Її поведінка здалась дівчині підозрілою, і тому Евелін вирішила окликнути жінку, але та навіть не оглянулась . Дивно. Лін відчувала , що жінка маг. Щось тут не так . Невелика магічна кулька злетіла з її руки і розбилася об невидиму перешкоду. Жінка ніяк не відреагувала.

Потрібно за нею простежити - подумала вона і відпустила нитки магії, щоб залишатися непоміченою.

Десь через п’ять хвилин , почувся звук копит і іржання. Дівчина швидко сховалась в кущах і почала спостерігати.

На зустріч жінці виїхав вершник. Як тільки він до неї приблизився , та одразу зупинилась .

Чоловік (чомусь Евелін була впевнена ,що це точно особа чоловічої стат)і, був одягнений у чорний плащ, який повністю ховав тіло і обличчя.