Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

/12/ Зробивши три переходи, вони підійшли до так званих Мідійських мурів[105] й оминули їх. Мури споруджено з випаленої цегли, покладеної в бетон. Ширина їх дорівнює 20, висота — 100 футам, а довжина, як кажуть, — 20 парасангам. Вони знаходяться недалеко від Вавілона. /13/ Звідти вони пройшли у два переходи 8 парасангів і перетнули два канали, один — через міст, інший на семи наведених суднах, якими і були з’єднані обидва береги. Канали були проведені від річки Тигр; від каналів до ланів по всій країні прориті рови, спершу більші, а далі менших розмірів; а на кінець ідуть невеличкі канави, які можна бачити в Елладі на ланах, засіяних просом.

Нарешті, вони досягають річки Тигр, біля якої знаходиться велике і багатолюдне місто на ім’я Сіттака, розташоване на відстані 15 стадій від річки. /14/ Елліни розбили намети біля міста, поблизу великого і розкішного парку, схожого на густий ліс з усілякими деревами, у той час як варвари перейшли через Тигр, після чого вони навіть зникли з поля зору. /15/ Після вечері Проксен і Ксенофонт вийшли з табору на прогулянку, і якась людина, підійшовши до передових постів, розпитувала, чи можна бачити Проксена або Клеарха. Про Менона мова не йшла, хоча людина була від Аріея, зв’язаного з Меноном узами гостинності. /16/ Коли Проксен сказав: «Я той, кого ти шукаєш», — ця людина повідомила таке: «Мене послали Аріей та Артаоз, люди, віддані Кірові і прихильні до вас, і вони просять вас пильнуватися нічного нападу з боку варварів, бо в розташованому поблизу парку знаходиться численне військо. /17/ Вони також радять послати охорону на міст через Тигр, бо Тіссаферн має намір зруйнувати його вночі, щоб не було жодної можливості для переправи, а відтак замкнути вас між річкою та каналом». /18/ Вислухавши його, вони (Проксен і Ксенофонт) привели людину до Клеарха і передали йому цю звістку. Клеарх, зі свого боку, дізнавшись про таке, неабияк стривожився та злякався.

/19/ А втім, якийсь присутній там юнак[106], поміркувавши, сказав, що і напад (на еллінів) і зруйнування мосту навряд чи можливі, навіть більше, неправдоподібні речі. Адже зрозуміло, що варвари, вчинивши напад, здобудуть перемогу або зазнають поразки, В разі перемоги навіщо їм руйнувати міст? Адже навіть якщо мостів багато, то нам усе одно ж нікуди тікати для рятунку. /20/ А якщо перемога буде за нами, то в разі повалення мосту їм самим уже не буде куди тікати і хай навіть буде численне військо, яке стоятиме по той бік річки, воно не зарадить їм анічим.

/21/ Клеарх запитав посланця, чи велика та область, яка знаходиться між Тигром та каналом? Той відповів, що вона обширна і в ній є багато великих сіл та міст. /22/ Відтак усі — Клеарх і присутні, зрозуміли, що варвари підіслали цю людину, боячись, аби елліни, перейшовши міст, не залишилися на острові, захищеному з одного боку Тигром, з другого — каналом; тут же вони могли б добувати провіант, адже область була велика і багата, не бракувало і робочої сили. А ще ж там міг би бути створений опорний пункт на той випадок, коли б хто-небудь захотів напасти на царя.

/23/ З такими думками вони заспокоїлися, однак на міст вислали охорону. /24/ Згідно з її донесенням, ніхто не з’являвся до мосту і ніхто з ворогів навіть не підходив близько до нього. З настанням ранку елліни, розставивши посилену охорону, почали переходити через міст, складений із 37 суден. Річ утому, що деякі із еллінів, які прибули від Тіссаферна, повідомили, ніби він має намір напасти під час переправи. Але й це донесення виявилося неправдивим. Щоправда, під час переправи з’явився Глус у супроводі загону і стежив за тим, чи справді елліни переходитимуть річку, а коли переправу було завершено, одразу ж він поїхав.

/25/ Від Тигру вони здолали у чотири переходи 20 парасангів до річки Фуска, завширшки в плетр; там був міст. У цьому місці знаходиться велике місто на ім’я Опіс. Біля цього міста еллінам зустрівся позашлюбний брат Кіра й Артаксеркса, який вів із Суз й Екбатан чимале військо на допомогу цареві. Зупинивши своє військо, він став спостерігати за еллінами, які проходили повз. /26/ Клеарх звелів еллінам іти, вишикувавшись по двоє чоловік у ряд, і рухатися вперед, раз-по-раз зупиняючись. Відтак, поки передовий загін стояв на місці, усе військо, коли було потрібно, також зупинялося. Таким чином, самим еллінам видавалося, ніби їхнє військо дуже велике, що неабияк приголомшило перса, який спостерігав за всім цим. /27/ Звідси вони пройшли пустелею Мідії[107] у шість переходів 20 парасангів до сіл Парісатіди[108], матері Кіра і царя. Немовби глумлячись над пам’яттю Кіра, Тіссаферн дозволив еллінам їх грабувати, не чіпаючи лише рабів. Там було багато хліба, дрібної худоби та всілякого провіанту. /28/ Звідси вони пройшли пустелею у чотири переходи 20 парасангів, маючи річку Тигр лівобіч. На першому переході по той бік річки стоїть велике і багате місто на ім’я Кени, звідки варвари підвозили на шкіряних човнах