Ірина Заблоцька - Пастка для метелика, Ірина Заблоцька

Глава 2

Кабінет Чжоу Фея, зазвичай оплот спокою та зосередженості, сьогодні здавався тісним і задушливим. За великим письмовим столом, заваленим сувоями та документами, він намагався зосередитися на звіті про нову торгову угоду, але слова вперто розпливалися перед очима. Його думки були зайняті зовсім іншим – візитом батька, який відбувся вранці.

Двері відчинилися без стуку, і до кабінету увійшов Чжоу Лонг, його постать, як завжди, випромінювала владу та непохитність. За ним, мов тінь, слідував старший служник, тримаючи в руках невелику скриньку, обтягнуту темним оксамитом.

"Фею," – владно промовив батько, його голос не терпів заперечень, так само, як і завжди. Він підійшов до столу й поклав руки на його різьблену поверхню, дивлячись на сина своїм пронизливим поглядом. "Настав час виконати нашу домовленість."

Чжоу Фей відклав сувій, намагаючись зберегти на обличчі незворушність, хоча всередині все напружувалося. Він знав, про яку "домовленість" ідеться. Борги родини Лінь були значною сумою, і його батько, завжди далекоглядний у справах, побачив у цьому можливість зміцнити їхній вплив.

"Батьку, ми вже обговорювали це," – спокійно відповів Чжоу Фей, намагаючись не виказати свого внутрішнього опору. Ідея одруження, особливо за таких обставин, не викликала в нього жодного ентузіазму. Його життя було сповнене власних планів та амбіцій, які навряд чи вписувалися в рамки шлюбу за розрахунком.

"Саме так," – відрізав Чжоу Лонг. "І я чітко дав тобі зрозуміти, що це необхідно. Викуп за наречену вже передано родині Лінь. Зворотного шляху немає."

Служник тим часом поставив оксамитову скриньку на стіл. Батько кивнув у її бік. "Це – частина посагу. Не найщедріша, але достатня, щоб забезпечити її."

Чжоу Фей подивився на скриньку з ледь помітною гримасою. "Її?" Він не знав цю Лінь Вей. Лише чув про її сільське походження та про те, що її родина опинилася в скрутному становищі.

"Так, її," – підтвердив батько. "Лінь Вей. Вона… підходяща. Не буде зайвих проблем."

("Не буде проблем? Чи хтось поцікавився, чого хочу я?" – промайнуло в голові Чжоу Фея гіркою іронією. Але вголос він нічого не сказав. Сперечатися з батьком було марною тратою часу.)

"Весілля відбудеться через місяць," – продовжив Чжоу Лонг, не помічаючи (або ігноруючи) внутрішній протест сина. "Ти маєш підготуватися. І пам'ятай, Фею, цей шлюб – не просто формальність. Він має значення для нашої родини."

Чжоу Фей мовчки кивнув, ховаючи за спокійною маскою бурю, що вирувала всередині. Він погодився на цю угоду лише з однієї причини – це давало йому певні переваги у його власних планах. Маска немічного інваліда, яку він так ретельно підтримував останнім часом, потребувала надійного прикриття. А шлюб із дівчиною з провінції, яка не знає його справжнього стану, здавався ідеальним варіантом.

("Вона стане частиною моєї гри, навіть не підозрюючи про це," – подумав Чжоу Фей з гірким усміхом. "Пастка вже готова. Залишилося лише дочекатися метелика.")

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍