Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     —   Я так розумію щити він вивчив не в академії? -- запитав Хорні.

     —  Ні, ти ж знаєш, він навчається на моєму факультеті загальної магії, - відповів хазяїн кабінету, - Я так, удома навчив його про всяк випадок перед цією практикою.

     —  Знаєш, мені здається, слід відправити його в метрополію, нехай там розбираються в службі безпеки. Занадто все схоже на замах на твого сина, хтось копає під тебе. І не пошкодували на повний портал для перенесення того величезного голема, а нам варто зайнятися своєю справою і провести випробування для випускників.

      —  Добре, але звітувати за перевитрату енергії будеш сам. А син вчора ще обурювався, чому йому таке складне випробування більше для бойового факультету підходить, -- сказав Мазахст, і з його боку в мене зірвався потік енергії, який мене знову паралізував. Цього разу модуляція потоку була чіткішою, і я зміг знайти кілька неточностей у варіанті, який я тренував до цього. Як я зрозумів цей мужик викладач, а тому я вирішив використати в майбутньому його варіант паралізації.

      —  Хлопчисько з тобою попрацював сильний менталіст, ти, напевно, не пам'ятаєш, хто ти. Але не хвилюйся в метрополії є повний список усіх обдарованих там швидко розберуться хто ти і звідки ти. - вимовив Мазахст і я злетів у повітря після чого поплив слідом за ним. Поки летів я зміг запам'ятати модуляцію потоку енергії телекінезу. Точніше я просто скопіював свої відчуття в нейромережу, пізніше буду розбиратися з ними.

       Шлях наш тривав недовго, ми виявляється йшли в підвальне приміщення. Точніше Хорні з Мазахстом ішли, а я летів слідом за ними. Я намагався вирватися і в один момент у мене навіть вийшло, наситивши м'язи пси енергією, мені вдалося на мить вирватися, і мені цього вистачило.

      Упавши на землю, я різко схопився і побіг на вихід із піраміди. Але ледве пробіг кілька метрів, як відчув енергію, що мчить на мене, найімовірніше, чергова паралізація. 

    Насилу зміг ухилитися і стрибнувши пішов за поворот. Про всяк випадок спрямував у передбачуване місцезнаходження двох чоловіків широкий потік паралізації в чверть свого резерву.

      Не знаю потрапив чи ні, але я не зупинявся. Якщо я потраплю на іншу планету, як збираються зробити викладачі, я навряд чи зможу повернутися додому. Тож я не зупинявся і біг щодуху.

        Там виявилася розвилка і я побіг по лівій. Адже справжній мужик має ходити ліворуч. Посміхнувшись дурній думці, я прискорився за допомогою пси енергії. Через кілька секунд я вискочив у приміщення з кількома ліжками. 

       Одразу почувся вереск, як виявилося я потрапив у жіночу спальню. Оглянувши дівчат, я побачив як синеньких уже бачених мною, зокрема й саму лікарку, так і людських дівчат. Причому дві з них зараз були не одягненими.

     У мене відразу ж полетіло безліч псионічних технік. Повітря буквально загуло від технік, що мчали на мене. У цей момент мені було не до запам'ятовування, занадто багато технік летіло в моєму напрямку.

      Мабуть тут не прийнято голому ходити в спальню до дівчат. Ще трохи прискорившись, я зміг ухилитися від більшості технік, але кілька влучило в мене і там вискочили прищики. На щастя вікно було поруч і я з розбігу стрибнув у нього, попередньо наситивши шкіру великою кількістю пси-енергії.

        І я мав рацію, якщо зовні у вікні нічого не було, то в реальності там виявився енергетичний щит. Але насичене енергією тіло цілком впоралося з тим, щоб прорвати його.

     Висота від вікна до землі була невелика метра три максимум. А тому я зміг насилу згрупуватися для падіння на землю. Головне було не приземлитися на голову. 

     Зіткнення з енергетичним щитом було, скажу прямо, вельми болючим. Було відчуття, що я знову зламав собі руки, але, на щастя, це виявилося не так, усього лише забив. Пролетівши кілька метрів, я приземлився і пішов кувирком убік. 

      Почуття небезпеки стверджувало, що зараз на мене знову несуться псионічні техніки. А тому розсиджуватися на місці у мене не було часу. Через кілька миттєвостей я почув новий дівочий вереск, це, найімовірніше, мої переслідувачі добралися до дівочої спальні.

        У місце мого приземлення вдарило ще кілька псионічних технік, Опинившись на відкритому просторі, я ще більше прискорився і побіг у бік лісу. 

     Дорогою на мене намагався напасти вчорашній знайомий, але я, пам'ятаючи, що безпосередньо нічого не можу йому зробити, за допомогою своєї здатності обламав гілку над його головою.

       Вона хоч і не принесла йому шкоди, але відволікла, я ж одразу поспішив піти в ліс. Я напевно так ще жодного разу не бігав. Через десять хвилин я вирішив трохи перепочити й озирнутися, але не тут то було. 

        Почувся гучний хлопок і за двадцять метрів від мене з'явився Мазахст. Чорт йому і телепортація доступна. Чесно кажучи, я сильно недооцінив своїх супротивників, у них були вражаючі здібності. 

      Поки Мазахст приходив до тями після перенесення і легенько тряс головою, мабуть телепортація не така проста, я знищив землю під ним, і він провалився в п'ятиметрову яму. 

     На мене ж чекав знову забіг лісом на невідомій планеті. Доводилося просто на бігу розчищати собі дорогу. Оскільки кілька хижих рослин захотіли мною поласувати.  Через кілька годин я впав без сил на землю. Я навіть не міг глибоко вдихнути повітря настільки сильно задихався під час бігу.

      Поглянувши на нейромережу, я виявив безліч дрібних ушкоджень тіла, отриманих під час бігу. Шкіра була посічена практично по всьому тілу. Розтягнення м'язів, кілька ударів і як підсумок величезна втома. 

      Грамів п'ятдесят сірого пилу розподілилося по місцях травм. І я спробував активувати лікування, таким чином як робила та дівчина в курені. Тільки хвилин через тридцять у мене вийшло щось подібне. Довелося знову раз десять прожити моменти лікування в пам'яті й тільки після цього в мене вийшло.