Lexa T Kuro - Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ох, зрозуміла, — видихнула я, відчуваючи, як мене починає нудити. А ще мені було дуже шкода Реда та Патріка, який взагалі у складній грі Дорослих став заручником ситуації. — Реде, мені шкода...
— Не треба! — різко вигукнув він. — Ти багато чого не знаєш про мене, Ріко. Тому не треба мене жаліти, — його голос стишився, і ми опинились знову в мертвотній тиші.
«Він це про що? Блефує чи дійсно приховує щось страшне? От дідько! Ну чому навколо цього хлопця стільки таємниць? Чому, як тільки я підступаю до нього трохи ближче, він відштовхує мене, створюючи нову глуху стіну? Як я можу довіряти йому? Як? Ні, все! В мене немає часу на ці дикі ігри! Хай бавиться з кимось іншим! З мене досить!»
Я лише мовчки кивнула, ледь стримуючи шалений вир почуттів всередині, та знов почала оглядати полиці. На одному зі стелажів я виявила білі папки, які були розташовані в алфавітному порядку з прізвищами на корінцях — це були досьє Вчителів та інших Дорослих, котрі живуть у Колонії. Я побачила надруковане великими жирними літерами прізвище «Стілл» і вийняла папку. На обкладинці не було ніяких написів, а от всередині... Першим зверху був зазначено номер «92-52».
«Все наче логічно — Кристаль же колись жила в Колонії!»
Нижче йшло її справжнє ім'я: «Кристаль Стілл». Дата народження. Дата приїзду до Колонії.
«Кристаль на сьогоднішній день виповнилося 36 років... Вона потрапила до Колонії у чотирирічному віці…»
Я проковтнула.
«Отже є вірогідність, що... Гаразд, що там далі?»
Нижче була надрукована дата її випуску з Колонії та статус: «Охоронець». Ще нижче — дата повернення в Колонію. Вона повернулась через п’ять років та отримала статус «Вчитель», який зараз був перекреслений олівцем, і вже знайомим мені, нерівним почерком дописано: «Головна по поверхах». І більш нічого, жодних додаткових даних або дописів. Я перевернула сторінку. Далі йшов короткий опис її життя в Колонії до випуску... Потім декілька пустих прозорих файлів. Далі у прозорий файл був вставлений дивний прямокутний блакитного кольору папірець, на якому після прізвища та дати народження була графа «Діти», де було надруковано: «Одна дитина, хлопчик». І у дужках «(Не вижив)». А трохи нижче від руки тим же знайомим мені почерком дописано «Зразок №6».
«От дідько!»
— Реде! — голосно вигукнула я. Побачила, як він здригнувся від несподіванки. В його очах майоріло здивування. — Здається, я знаю, хто мати Патріка!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro », після закриття браузера.
