Джонатан Страуд - Око ґолема, Джонатан Страуд

те, що вони добре придатні для охорони порядку, прищепилася. Відтоді їх використовували численні володарі-тирани, що мали доступ до магії. За допомогою складних заклять вони змінювали подобу дужим людям, тримали їх окремо, а часом навіть розплоджували, щоб поліпшити їхню породу. У Британії нічну поліцію, як і багато чого іншого, запровадив той самий Ґледстон: він знав ціну вовкулакам як знаряддю залякування.

77

Зазвичай, на індійських слонів. Птахи Роки жили на далеких островах Індійського океану, зрідка з’являючись на материку в пошуках здобичі. їхні гнізда були завбільшки з акр, а яйця скидалися на величезні бані, видимі здалека над морем. Дорослі птахи були вкрай небезпечні і не раз топили послані для розорення їхніх гнізд кораблі, скидаючи на них цілі скелі з великої висоти. Два халіфи заплатили великі гроші за пера птаха Рока, які сміливці крадькома зрізали з грудей сонних птахів.

78

Прикладом тут є хоча б Ікар, один з піонерів повітроплавства. Якщо вірити Фекварлові — хоч його слова й не можна сприймати як надійне джерело, — грецький чарівник Дедал змайстрував пару магічних крил, у кожному з яких було ув’язнено досить-таки запального фоліота. Випробувати крила він довірив Ікарові, необачному і язикатому парубійкові, що почав кепкувати з фоліотів, перебуваючи в кількох тисячах футів над Егейським морем. Образившись, фоліоти одну за одною розгубили всі пір’їни, тож Ікар із своїм дотепним язиком знайшов вічний спокій на морському дні.

79

Десь із двометрової висоти. Та нічого - вона молода й стрибуча.

80

Найкращі, та не оригінальні. Просто я втомився і був не в гуморі.

81

Насправді усміхався він з самого початку. Це одна з нечисленних дій, що якнайкраще вдаються черепам.

82

Ви ж знаєте, що це за штука? Хитромудрий смертний умовляє джина-дурня залізти до пляшки (чи ще якоїсь тісної посудини), а потім закорковує її і відмовляється випустити, поки джин не виконає три його заповітні бажання... і таке інше. Кхе-кхе! Це може здатися неймовірним, але й насправді, якщо джин із власної волі залізе до пляшки, вона може виявитися досить надійною пасткою. Щоправда, в наші часи навіть найдрібніший і найдурніший біс не спіймається на цю давню витівку.

83

Вважайте це знаком подяки за те, що він для мене зробив.

84

Лише дехто — як, скажімо, мій давній друзяка Факварл, — відверто (і даремно) замислюють повстання. Однак вони патякають про це так давно — й до того ж без жодних наслідків, - що на них ніхто вже не звертає уваги.

85

Нижчі духи, подібні до цього фоліота, часто бувають дріб’язкові і мстиві — й ніколи не обминуть нагоди злякати людей, що опиняться в їхній владі, оповідками про тортури та інші страхи. Інші, навпаки, володіють невичерпним запасом бридких, масних жартів. Я навіть не знаю, що гірше.

86

Дивна річ та й годі. Як на мене, він був надто крихкотілий.

87

Звичайно, я будь-що цього не зробив би. Люди з їхніми дріб’язковими трагедіями аж ніяк мене не стосуються. Якби я мав вибір — допомогти дівчаті чи тут-таки звільнитися зі служби, — я тут-таки зник би, гучно зареготавши й пустивши дівчині в очі сірчану хмару. Хоч яка вона мила, та джинам усе-таки не варто приязнитись із людьми. Ніколи. Повірте мені на слово - я це добре знаю.

88

Тобто ті їхні частини, що видніли з-під широченних мереживних манжет.

89

Знову перебільшення - хіба що ваші повіки так позлипалися, що ними швидко не моргнеш. Якщо мені дадуть точний наказ і тимчасово скасують поточне завдання, то я, звичайно, можу зникнути, з’явитись в іншому місці, відшукати потрібні предмети й повернутися, та на все це знадобиться принаймні кілька секунд або навіть і більше, якщо ці предмети не з тих, що їх можна знайти де завгодно. А створювати предмети з повітря я не можу - це було б нерозумно.

90

Дерев’яна колода в кашкеті видавалася б, напевно, більш живою й товариською.

91

Як консервовані овочі ніколи не бувають такі соковиті й корисні, як свіжі, — так і кулі з елементалями, пекельні жезли та інша магічна зброя, яку виготовляють, заганяючи біса чи іншого духа до кулі або коробки, не така потужна й довготривала, як ті самі закляття, створені на місці самими духами. Однак чарівники користуються ними за першої-ліпшої змоги, адже це набагато простіше за клопіткий процес викликання духа.

92

Його легко було впізнати за страшенно невмілою обробкою. А зухвалий ледачий біс, який сидів там усередині, був ще страшніший.

93

Більша частина цих роззяв пішла собі спокійно, не завдавши клопоту. Тих, хто загаявся, трохи підбадьорили, кинувши їм нижче спини кілька Пекельних Жезлів. Натовп журналістів «Таймсу», яких спіймали на тому, що вони гарячково описують паніку серед чарівників, відпровадили до затишного місця, де їм пояснили до ладу, про що варто писати, а про що — ні.

94

Йдеться про побілку стелі, клеєння шпалер і використання добрячої кількості очисних флюїдів. І все!

95

Тут він нічим не відрізнявся від дев’яноста відсотків інших чарівників. Увесь час, вільний від того, щоб підсиджувати один одного, вони марнують на те, щоб зібрати довкола себе якнайбільше гарних і дорогих речей. Розкішні подушки посідають одне з перших місць у списку їхніх заповітних бажань, а бідолашний джин тільки й знає, що бігати по крамницях. Особливо відзначались цим перські чарівники: нам доводилось то переносити палаци з однієї країни до іншої, то будувати їх на хмарах чи навіть на морському дні. А один чарівник побажав, щоб йому збудували палац із чистісінького скла. То була фатальна помилка, навіть якщо не брати до уваги очевидне питання про неможливість повноцінного усамітнення. Ми спорудили цей палац за один вечір, і чарівник радо вселився туди. А вранці зійшло сонце. Стіни перетворились на велетенські лінзи, й жар сонячного проміння помітно подужчав. Ще до полудня цей чарівник