Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     Одне це говорило про те, що щонайменше засновник держави знав про існування іншого світу. Адже таких дерев я більше ніде й не бачив. Хоча я мушу визнати, що я мало де був на поверхні планети. Але все одно і для Ліки вчорашні дерева були дивними.

    Уздовж стежки, до речі, й росла та сама кижала, через яку й почався весь цей конфлікт з Альто. Нині я вперше її бачив зблизька й одразу зміг помітити дивну особливість, а саме підвищену пси активність трави.

    Може, звісно, ця трава сама по собі пси активна, але після вчорашнього я більше схиляюся до того, що вона родом із того світу. Вирощена в цьому, вона, найімовірніше, має вже далеко не ті властивості, як там. 

       Мені здається, це якраз і є секрет вирощування кижали. Та, що має властивості посилювати пам'ять, росте не на цій планеті, а там за межами порталу на іншій планеті.

      Ще раз все обміркувавши, я дійшов висновку, що портал не один, найімовірніше, другий розташований десь тут у палаці і ним постійно користуються. Саме ці просторові збурення і фіксував Кірадж. Троді залишився в саду, нібито оглянути не звичайні дерева та інші рослини. Насправді йому так простіше буде зайнятися розвідкою приміщень палацу.

     —  Пане Сенар зараз хворіє, а тому прийме вас у своїй спальні,- виголосив Декар, коли ми увійшли до палацу.

     —  Щось серйозне? -- запитав я.

     —  Боюся, що так. Старість - та хвороба, яку так і не змогли поки що перемогти,- сумно промовив Декар.

    — Як старість? - здивувався я, - Правителю Сенару менше ста років.

    —  Це так, - погодився Декар, - Але ви удвох маєте зрозуміти причину його старіння, - промовив Декар, вказуючи на мене і Ліку. От чорт, виходить, про нашу подорож у той світ йому як мінімум відомо.

    —  Говори прямо Декар, - почала говорити Ліка, - Ви якось відстежили переміщення?

     —  Так дублююча система вчора передала про прохід малого літального апарата в прохід і його повернення, - сказав він, - Вам пощастило, що ваш дрон повернувся назад.

     —  Ясно,- вимовила Ліка. Я непомітно видихнув полегшено. Виходить, вони не знають, що ми туди проникали, вони думають, що лише дрон у печеру пролітав. Мабуть, коли ми зламали пульт управління, він уже не передавав сигнали Сенару.

     —  Ви, напевно, не помітили, але там, на іншому боці, інша течія часу. Приблизне співвідношення становить один до чотирьох. -- сказав Декар, пропускаючи нас у спальню Сенара.

     У досить розкішно обставленій спальні сидів у кріслі літній чоловік, підключений до великої кількості обладнання. Він уважним поглядом оглянув нас і чомусь посміхнувся.

     Декар же тим часом викотив столик із частуваннями між нами і запропонував приєднатися до чаювання. Перевіривши сканерами склад атмосфери і діагностами частування, ми переконалися в нешкідливості і згорнули шоломи в коміри.

     —  Добрий ранок, гості дорогі, -- усміхнувшись, промовив Сенар, -- Давно до мене ніхто не приходив, а тут цей ще хлопчак Альто буянити почав.

     —  Раді вітати вас, пане Сенар,- привіталися ми з правителем цієї крихітної держави.

    —  Відкиньте формальності, - махнув він рукою, - У нас із вами є спільна таємниця, - знову посміхнувся Сенар, - Маю вам подякувати за допомогу з Альто, якби не ви, то ми б не змогли евакуювати все в інший світ. До речі, як вам той світ?

    —  Незвичайний. І це м'яко кажучи.- сказав я.

    —  Так, я пам'ятаю коли вперше батько провів мене в інший світ через браму. Досі не віриться, але ж я там прожив майже двісті років... - почалися старечі спогади.

    —   Ви сказали евакуювали. Ви переселяєтеся туди? -- запитала Ліка.

     —  Хех, - усміхнувся він,- Пізно мені вже туди переселятися, а ось моя сім'я та вже вся там. І внуки, і правнуки всі переселилися туди. Ось тільки син не хоче без мене йти на той бік,- відповів Сенар.

     —  Батьку,- обурено промовив Декар.

     —   Я твій батько вже сто вісімдесят років. Тож не переривай мене,- грубо промовив Сенар.

     — Сенар, розкажіть про проходи. Що вам про них відомо? - запитала Ліка у правителя Шаррна.

     —  Тут на супутнику є два проходи, той, який ви використовували, і прямо під нами. Ведуть вони в різні світи з різними законами фізики. У ваш світ ми лише один раз ходили, там надто агресивна флора. Ми тоді втратили п'ятьох. Після цього заблокували прохід. У моєму ж світі більш сприятливі умови життя для людей. Сьогодні після вашого відходу я закрию прохід. - сказав серйозно Сенар.- І тут я хочу з вами укласти договір.

    —   Ми слухаємо? -- одразу стала серйозною Ліка.

    —  Закрити прохід можна лише на час. Для цього потрібен сильний вибух з двох сторін. Не менше мегатонни, цього повинно вистачити для блокування проходу на сотню років, -- почав говорити Сенар, -- Я хочу, щоб ви проконтролювали роботу щитів палацу, я не хочу, щоб загинули жителі. Щити мають утримати вибух на території палацу. 

    —  Що нам за це буде? -- одразу увійшла в діловий режим Ліка.

    —  Я залишу заповіт на вашу користь. Юридично вся зоряна система моя приватна власність і я можу з нею робити що завгодно. Декар піде разом зі мною на той бік, а ви повинні підірвати палац. Вас ніхто ні в чому не звинуватить, я зроблю заяву про добровільний відхід із життя разом із сім'єю.

     —  Корпоранти вимагатимуть розслідування. А не знайшовши ні вас, ні секрету кижали, вони покинуть систему. Я права? - уточнила Ліка.

     —  Декар учись. Он яка молода дівчинка, а як швидко все схоплює, - обернувся до свого сина старий.

       —  Я не така вже й молода, я практично ваша ровесниця,- відповіла Ліка.

       —   Гаразд. Раз ми домовилися, давайте оформимо заповіт. - почав говорити Сенар.

       —   А чому ми? Чому не той самий Альто? -- запитав я у старого.

       —   Я слабкий псион і можу відчувати ймовірності. І всі як одна стверджують, що ви люди не погані,- відповів Сенар. А я вилаявся в душі, не люблю я всяких провісників, я хочу сам контролювати свою долю, а не виконувати визначене.