Лана Рей - Шпигунські ігри Армана Торенса, Лана Рей
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- З вами все гаразд, маркізо? - поцікавився принц.
- Так, але здається, що я трохи забилась, коли падала, - відповів я.
Я помітив, що до нас вже поспішали охоронці. Принц Ром встав і почав допомагати мені піднятись на ноги.
- Вам дуже боляче? - турботливо поцікавився він, обтрушуючи мою сукню.
- Переживу... Що трапилось? - Вдаючи переляк, запитав я.
- Ще один замах... Таке інколи трапляється, коли хтось дуже хоче зайняти трон, - важко зітхнувши, промовив принц Ром.
- Який жах! Думаєте, що це один із ваших братів робить такі жахливі речі?
- Так... Вибачте, маркізо, що занапастив вас.
- В цьому немає вашої провини.
- Давайте я проведу вас до кімнати, - запропонував мені принц.
- Буду вам дуже вдячна.
А справи все цікавіші і цікавіші... Виявляється, що вбити хочуть не лише Річарда, а й Рома. Якщо, звісно, третій принц сам все це не підлаштував, щоб відвести від себе підозри.
- Прислати вам лікаря, маркізо?
- Дякую, але в цьому немає необхідності. Мені вже значно краще. Думаю, що я більше злякалась, ніж забилась.
- Гарного вам вечора, маркізо Монтерек.
- Дякую. Навзаєм. Бережіть себе, Ваша Високосте.
Попрощавшись з третім принцем, я увійшов до своєї кімнати.
- Як пройшло побачення з принцем? - Посміхаючись, поцікавилась Тіна.
- Все було б нічого, якби не замах на мого кавалера, - відповів я, стомлено опустившись в крісло.
- Замах?! Оце так...
- Якщо хочеш дізнатись подробиці, то знайди мені щось поїсти. Поки я не помер з голоду. Здається, що мій шлунок вже прилип до хребта.
- Не перебільшуй, Торенсе. Зараз піду на кухню і щось там візьму.
Поки Тіна пішла на пошуки їжі, я, доклавши чимало зусиль, позбавився від дуже не зручної сукні і відправився у душ.
Вийшовши з ванної кімнати, я відчув себе значно краще. В двері тихенько постукали.
Важко зітхнувши, я поплівся відчиняти. На порозі стояла служниця із величезним букетом рожевих троянд.
- Маркізо Монтерек, Його Високість передає вам свої вибачення, - промовила вона.
- Передайте Його Високості, що я вражена і щиро вдячна, - відповів я, беручи у руки букет.
Зачинивши двері, я жбурнув цей рожевий віник на ліжко. Краще б цукерок прислав. Хоч якась би користь була із його вибачень.
На моє щастя, повернулась Тіна з цілою тацею їжі.
- Яка краса, - промовила вона, беручи до рук троянди
- Це принц Ром так вибачається за зіпсовану прогулянку.
- Це дуже мило...
- Не думав, що ти така наївна,Тіно. Чоловіки дарують квіти, коли жалкують гроші на подарунки. Повір, я знаю, про що кажу.
- Який же ти нестерпний, Торенсе! А як же романтика? Бажання порадувати, зробити приємно?
- Відкрию тобі жахливу правду, принцесо. Чим більше чоловік любить жінку, тим більше він витрачає на неї грошей.
- В тобі ні краплі романтики...
- Чому ж? Я думаю, що подарувати дівчині коштовності - це значно романтичніше, ніж якісь квіточки.
Після того, як ми ще трохи посперечались, я розповів Тіні про замах на третього принца.
- Мало не забулась... Зейн влаштувався працювати у королівських конюшнях. Сьогодні я з ним бачилась. Він сказав, що ті двоє, яких Алекс упіймав, відразу померли. На їхніх тілах знайшли мітки Талос.
- Гільдія найманиїх вбивць... Її члени вбивають самі себе, якщо провалюють завдання. Підозрюю, що їх не встигли допитати.
- Не встигли...
- Шкода... Та нічого... Знайдемо інші зачіпки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шпигунські ігри Армана Торенса, Лана Рей», після закриття браузера.