Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

новим видом, — становив останні вісім років його життя. Через

цю рослину його батьки досі не тримали на руках своєї єдиної

внучки. Ця рослина, поряд із дечим іншим, зруйнувала його

шлюб. Він бачив вісім ділянок із ледь відмінними різновидами

штучно виведеного хлоропласту, кожен з яких намагався

зекономити якомога більше білків на один фотон. У нього

тремтіли руки. Його нудило.

— У нас, мабуть, ще п’ять хвилин до зіткнення, — нагадала

Доріс. — Треба евакуюватися.

— Я його не бачу, — відповів Пракс.

— Воно наближається дуже швидко. Коли ви його побачите, уже ні на що буде дивитися. Всі вже пішли. Ми останні. Йдіть до

ліфта.

Великі орбітальні дзеркала завжди були його союзниками: світили на його поля, як сотні блідих сонць. Він не міг повірити, що вони його зрадили. Божевільна думка. Дзеркало, котре

стрімко падало на поверхню Ганімеда — на його теплицю, його

сою, роботу всього його життя — нічого не вирішувало. Воно

було жертвою причини і наслідку, так само, як усе інше.

— Я вже йду, — покликала Доріс. — Ще чотири хвилини, і ви

тут загинете.

— Стривайте!

Пракс побіг під купол. На краю найближчого поля він упав на

коліна і почав рити багатий чорний ґрунт, що пахнув хорошими

пачулі. Устромив пальці якомога глибше, обхопуючи коріння.

Підняв маленьку, тендітну рослину в долонях.

Доріс стояла у промисловому ліфті, готова спуститися в печери

і тунелі станції. Пракс рвонув до неї. Тепер, коли треба було

рятувати

рослину,

купол

раптом

здався

страшенно

небезпечним. Він кинувся через двері, й Доріс натиснула на

контрольний

екран.

Широка

металева

кабіна

ліфта

похитнулася, рушила і почала спускатися. Зазвичай вона

перевозила важке обладнання — культиватор, трактор, тонни

гумусу, взятого з переробних машин на станції. Тепер же їх було

тільки троє: схрестивши ноги, на підлозі сидів Пракс, на його

колінах похитувався паросток сої, Доріс кусала нижню губу

і дивилася на свій планшет. Ліфт здавався завеликим.

— Дзеркало може не влучити, — подав голос Пракс.

— Може. Але це тринадцять тисяч тонн скла і металу. Ударна

хвиля буде досить потужною.

— Купол може витримати.

— Ні, — похитала головою вона, і Пракс замовк.

Кабіна гуділа і клацала, падаючи нижче під крижану

поверхню, сповзаючи у мережу тунелів, які утворювали основну

масу

станції.

Повітря

пахло

електронагрівниками

і промисловим мастилом. Навіть зараз він не міг повірити, що

вони це зробили. Не міг повірити, що армійські виродки почали

стріляти одне в одного. Ніхто насправді не може виявитися

настільки короткозорим. Але вони, схоже, могли.

Упродовж тих місяців, відколи розлетівся альянс Землі

й Марса, на зміну постійному і тривожному страху в нього

прийшла обережна надія, а потім вдоволення. Кожен день, коли

між ООН і марсіянами нічого не починалося, був іще одним

маленьким доказом, що й не почнеться. Він дозволив собі

думку, що все було стабільніше, ніж здавалося. Навіть якби

справи погіршилися й почалася війна зі стріляниною, тут її не

було б. Саме на Ганімеді вирощували їжу. Супутник мав

магнітосферу, тому був найнадійнішим місцем для вагітних

жінок і займав серед зовнішніх планет останнє місце за

випадками вроджених вад і мертвонароджених. Він був центром

усього, що робило можливим розселення людей у Сонячній

системі. Їхня праця була і цінна, і крихка, і можновладці ніколи

не допустили б, щоб сюди прийшла війна.

Доріс вилаялася. Пракс підняв на неї очі. Вона провела рукою

по своєму рідкому сивому волоссю, обернулася і сплюнула.

— Зв’язку нема, — сказала, показуючи планшет. —

Заблокували всю мережу.

— Хто?

— Охорона станції. ООН. Марс. Звідки мені знати?

— Але якщо вони...

Їх струсонуло так, наче велетенський кулак опустився на стелю

кабіни. Спрацювали аварійні гальма, і від дзенькоту затремтіли

кістки. Світло вимкнулося, і темрява проковтнула їх на два

удари серця, швидкі, як у колібрі. Увімкнулися чотири аварійні

світлодіодні лампи на батарейках, потім знову погасли, коли до

кабіни повернувся струм. Почався пошук критичних відмов: загуділи двигуни, заклацали ліфти, інтерфейс відстеження

прокручував