Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Wesley, John. Wesley’s Notes on the Bible. Grand Rapids, MI: Christian Classics Ethereal Library. http://www.ccel.org/ccel/wesley/notes.html.
Whitehead, Alfred North. Adventures of Ideas. New York: Free Press, 1985. Чеською: Dobrodruzstvl ideji. Praha: Oikoymenh, 2005.
Whitehead, Alfred North. Process and Reality: An Essay in Cosmology. New York: Free Press, 1978.
Whitehead, Alfred North. Science and the Modern World. Cambridge: Cambridge University Press, 1926.
Willis, Jim. God’s Politics: Why the Right Gets It Wrong and the Left Doesn’t Get It. San Francisco: HarperSanFrancisco, 2005.
Wittgenstein, Ludwig. Tractatus Logico-Philosophicus. New York, London: Routledge & Kegan Paul, 1974. Українською: Вітґенштайн, Трактат. 4.023 // Вітґенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. — Київ: Основи. 1995.
Witztum, Amos. «A Study into Smith’s Conception of the Human Character: Das Adam Smith Problem Revisited», History of Political Economy 30(3), 1998, 489-513.
Wolf, Julius. «Das Adam Smith-Problem», Zeitschrift für Socialwissenschaft, 1898, 25-33, 101-108, 176-187.
Wuthnow, Robert (ed.). Rethinking Materialism: Perspectives on the Spiritual Dimension of Economic Behavior. Grand Rapids, MI: Eerdmans, 1995. Xenofon. The Education of Cyrus. Edited by H. G. Dakyns. London: Dent, 1914. Xenofon. Hiero. Edited by H. G. Dakyns. Whitefi sh, MT: Kessinger, 2004. Xenofon. Xenophon: Memorabilia, Oeconomicus, Symposium, Apology. Edited by E. C. Marchant and O. J. Todd. Cambridge, MA, London: Harvard University Press, 1977.
Xenofon. Recké dëjiny. Lakedaimonské zrizeni. O statnich prijmech. Praha: Svoboda, 1982.
Yates, Frances A. Giordano Bruno and the Hermetic Tradition. London: Routledge & Kegan Paul, 1964.
Yates, Frances A. The Rosicrucian Enlightenment. London, New York: Routledge & Kegan Paul, 2003.
Yoder, John Howard. The Politics of Jesus. Grand Rapids, MI: Eerdmans, 1972. Zeyss, Richard. Adam Smith und der Eigennutz. Tübingen: Verlag der H. Laupp’schen Buchhandlung, 1889.
Zizek, Slavoj. The Parallax View. Cambridge, MA, London: MIT Press, 2009. Zizek, Slavoj. The Plague of Fantasies. New York, London: Verso, 1997.
Примітки
1
Ксенофонт. Домострой, розділ 2.12 / пер. з чес. Xenofon, Оєсопотісш, 2.12. Під економікою мається на увазі «ведення господарства». Тут і надалі примітки автора.
2
Від давньогр. слова ойкономія: від оікос, (ойкос — «дім», «домогосподарство») та v6p.oc, (но-мос — «закон»).
3
Хай там як, ми досі не змогли розгадати таємницю власне матерії. Дію годинника розуміємо тільки до певної міри. Все одно ми не знаємо, як виглядає час. Тобто розуміємо лише механізм годинника, тільки ті його деталі, які самі й створили.
4
Ми використовуємо термін «наука» у вільному значенні. Поки що вважатимемо наукою все, що під нею розуміють у загальному контексті. До детальнішого розгляду «наукового» і «ненаукового» повернемося в другій частині книги.
5
З кн.: Feyerabend, P.K. Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge.
6
Jung. Vybor z dûa IV — Obraz clovéka a obraz Boha, 52.
7
Smith, Adam. 7üe 7üeory of Moral Sentiments. Liberty Funds, 1982.
8
Розділ «Історії»: пер. з чес. З кн.: George A. Akerlof and Robert J. Shiller. Animal Spirits.
9
З кн.: Campbell, Joseph. Myths to Live by. New York, Viking, 1972.
10
З кн.: Sallustius. On the Gods and the World.
11
Йдеться про вільний переклад автора цитати Джона Стюарта Мілля: «A person is not likely to be a good political economist, who is nothing else». З кн.: John Stuard Mill. Essays on Ethnics, Religion and Society. Vol 10 of Collected Works of John Stuart Mill, 306. Цитата з передмови. З кн.: Redman, D. Economics and the Philosophy of Science.
12
З кн.: Nelson, Economics as Religion, 38.
13
З кн.: Nelson. Economics as Religion, 132.
14
З кн.: Whitehead, Adventures of Ideas, 130.
15
З кн.: Keynes, John Maynard. Obecna teorie zamestnanosti, droku a penez. Praha: CSAV, 1963.
16
Термін «метаекономіка» вперше вживає Карл Менґер у 1934 р. у своїй статті «Law of Diminishing Returns. A Study in Meta-economics». «Коли він вперше використав термін «метаекономіка», у нього й на думці не було знову зараховувати етику до економіки. Він радше хотів економіку, а разом з нею й етику включити в когерентну логічну формулу, не намагаючись при цьому встановити між ними зв’язок» (З кн: Л. Беккіо. Unexplored Dimensions, С. 30).
17
З кн.: Schumacher. Small Is Beautiful, 36.
18
Ідеться про парафраз ключового запитання, яке ставить теолог Томаш Галік.
19
Поланьї М. Особистіші знання: На шляху до посткритичноїфілософії. — БГК ім. І.А. Бодуена Де Куртене, 1998. — 344 с. — (Корпус гуманітарних дисциплін).
20
З кн.: Feyerabend P.K. Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge.
21
З кн.: Vanek J. The Participatory Economy, 7.
22
У соціологів усе ще є ідеал класичного (рустикального) суспільства, а в психологів — ідеал гармонії цивілізованих і тваринних частин особистості. Проте їхні ідеали містяться в минулому, а щодо розвитку-прогресу вони досить часто висловлюються скептично. Серед усіх дисциплін, здається, лише в економістів є ідеал у майбутньому.
23
Найстаріші шумерські версії епосу датовані третьою династією Уру, тобто періодом 21502000 до Христа. Новіша аккадська версія датується переломом другого й першого тисячоліття до нашої ери. Стандартна аккадська версія, з якої зроблено й переклад, який ми використовуємо, датована приблизно 1300-1000 до Христа, її було знайдено в бібліотеці в Ніневії. Тож до кінця цього розділу під «Епосом про Гільгамеша» ми розуміємо його «стандартну» аккадійську версію на 11 табличках
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи», після закриття браузера.