Ірина Заблоцька - Пастка для метелика, Ірина Заблоцька

Глава 10

З дня її жахливого відкриття минуло кілька тижнів. Лінь Вей навчилася жити з постійним відчуттям напруги, знаючи, що її наречений – зовсім не той безпорадний інвалід, яким він себе видавав. Їхні розмови стали більш формальними, а випадкові дотики викликали у неї не ніжність, а тривогу. Чжоу Фей, зі свого боку, вдавав, ніби нічого не сталося, але Лінь Вей відчувала його пильний погляд, що стежив за кожним її кроком.

Сьогодні вони мали відвідати щорічний благодійний бал, організований впливовою родиною Сунь. Цей захід вважався однією з найважливіших подій у світському календарі, і поява на ньому разом мала підтвердити їхній майбутній союз перед вищим суспільством.

Лінь Вей стояла перед дзеркалом, і її відображення здавалося їй чужим. Вишукана сукня кольору вечірнього неба, яку обрали для неї служниці, справді була приголомшливою. Облягаючий корсет підкреслював її тонку талію, а відкриті плечі та глибокий розріз збоку демонстрували витончені лінії її фігури. Вона ніколи раніше не носила настільки відвертого вбрання і відчувала себе водночас незатишно та незвично привабливо.

(Це його вибір? Він хоче виставити мене напоказ?) – майнула в її голові суперечлива думка.

До кімнати увійшла служниця, несучи скриньку з коштовностями. "Пан Чжоу просили передати вам це, пані Лінь," – промовила вона, обережно відкриваючи кришку. У скриньці виблискувало діамантове кольє неймовірної краси.

Лінь Вей дивилася на коштовність без жодної радості. Це був ще один елемент його вистави, ще одна ланка ланцюга, яким він її обплутував.

За кілька хвилин до неї прийшов Чжоу Фей. Він був одягнений у елегантний смокінг, і лише легка тростина в його руці нагадувала про його удавану немічність. Його погляд зупинився на Лінь Вей, і на його обличчі на мить зникла холодна маска. Його очі здивовано розширилися, і в них промайнуло щось схоже на захоплення.

(Вона… вона справді красива. Ця сукня… вона їй личить. Я ніколи не бачив її такою…) – промайнуло в його думках мимоволі.

Служниця обережно одягла на шию Лінь Вей діамантове кольє неймовірної краси. Камені виблискували холодним сяйвом, привертаючи увагу до її оголеної шиї та декольте. Ця дорога прикраса, безсумнівно, мала справити враження на світському заході.

Чжоу Фей простягнув руку, і цього разу його дотик був більш впевненим. Він легко провів пальцями по її оголеному плечу, і Лінь Вей мимоволі здригнулася від несподіваного дотику.

"Ви виглядаєте чудово, Лінь Вей," – промовив він, його голос став трохи нижчим, ніж зазвичай. "Ми повинні справити незабутнє враження."

Він обережно притягнув її до себе, його рука лягла на її талію, відчуваючи крізь тонку тканину сукні її напругу. Їхні погляди зустрілися у дзеркалі. В її очах він побачив не лише збентеження, але й ледь помітний виклик. У його власних відбивалося здивування, змішане з чимось, що могло бути… зацікавленістю. Цей короткий момент зорового контакту здавався обом сповненим невисловлених питань та прихованих намірів.

У розкішному салоні автомобіля бізнес-класу панувала напружена тиша. Атмосфера між ними стала більш щільною, зарядженою несподіваними емоціями. Кожен з них був занурений у власні думки, приховуючи справжні почуття за масками ввічливості, але тепер до цієї складної суміші додалося ще й несподіване взаємне здивування та ледь вловима іскра напруги. Шкіряні сидіння м'яко амортизували кожен рух автомобіля, що плавно ковзав нічними вулицями міста, прямуючи до яскраво освітленого місця проведення балу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍