Віка Лукашук - Пожирач снів, Віка Лукашук

До Сніжани вже давно не навідувались сни. Раніше вона бачила лише дивні кошмари, але зараз прекрасні картинки свідомості, напевно, забули про її існування. Упродовж двох місяців усе більше людей почало жалітись на безсоння та потроху ставали сумними. Діти, дорослі – всі перетворюються на живих зомбі, забуваючи про радість та тепло. Сніжані потрібно відправитись у чарівний світ, аби розгадати загадку щодо головного злодія. Його дівчина назвала коротко:«Пожирач снів». Ходять легенди, що саме цей чоловік краде сни в людей, залишаючи за собою жахливі емоції та перетворюючи людей на померлих мрій. Спочатку дівчині треба віднайти ключ, щоб розібратись з цією таємницею. Загадки, подорожі, втечі – все це трапиться з нашою головноб героїнею . Хто ж цей Пожирач снів?

Пролог

Мені вже давно не снився той дивний сон. Хоча спершу він мене добряче лякав своєю невимушеною нелогічністю та страхами перед минулим. Я якось до нього навіть звикла. А зараз узагалі перестало хоч щось снитися. Кольорові картинки, що з'являються в нашій підсвідомості чи то через хвилювання, чи просто через згадки майбуття назавжди сказали мені одне коротке, але таке неприємно жахливе слово:«Бувай». Іноді навіть виникають безсоння…

Я помітила, що стала більш тривожною. Страхи ще дужче обіймають своїми слизькими руками, роблячи через це мене нажаханою кожен ранок. Мене не веселять ті речі, від яких я була раніше у захваті. Нова робота все частіше почала дратувати, викликаючи сором за мою фізіономію у колег перед пацієнтами. 

Я перестала мріяти про якусь там високу кар'єру, чи от небезпечно цікаву подорож до Антарктиди. Тепер я вважаю, що це безглузда дитяча мрія, яка не заслуговує навіть на свою згадку.

Іноді інші дивуються з мене. Раніше і справді була життєрадісною, а зараз… Просто наче живий зомбі. Померла надія, не більше. 

Хто ж знав, що в один день я почну його пошуки. Мені потрібно віднайти всі ті лічені відповіді на дивні питання. Негайно! Поки не пізно… Доти, доки я остаточно не загинула, одного дня не прокинувшись від кошмарів. 

Декілька років тому, я загубила той дорогоцінний ключ. Тепер повинна його знов віднайти. Ключ від правди. Світлої, а не темної брехні, що і так добряче не дає мені спокою. 

Може, це ВІН його заховав? Хто ж цей загадковий Пожирач снів? Навіщо йому людські мрії – прекрасні мультфільми щоночі, що дарують спокій дітлахам? Стільки таємниць... 

На жаль, в мене залишилось обмаль часу. Я маю знайти ключ на всі мої питання. Аби відчинити ту скриню з секретами свідомості. Інакше буде погано для всього людства... 

     До пригод! Поки не пізно…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍