Ірина Кузьменко - Один постріл , Ірина Кузьменко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли вийшли з моргу, вона ще більше розридалась. Мені досить дивно стало, адже я не звик заспокоювати людей, а тут взагалі не знав, що робити. По інерції підійшов та доторкнувся до плеча. Не очікував, а точніше сказати взагалі очманів, коли дівчина повернулася та, обійнявши, припала до грудей. Ох, чорт! І що мені залишилося робити, як не обійняти у відповідь?! Відчув її запах парфумів. Свіжий із квітковою ноткою. Мені сподобався її аромат, тому я почав гладити рукою спину. Мирослава Авраменко ще сильніше притулилася та, нарешті, хоча б трішки заспокоїлася.
Мені двадцять вісім років, я працюю в поліції, маю звання лейтенанта. У зв’язку зі специфікою роботи такі почуття, як ніжність та милість, мені невідомі. Але прийшлося імпровізувати, і, здається, у мене досить непогано вийшло, адже каро-зелені заплакані очі поглянули з вдячністю.
Чоловік, про якого говорила Мирослава Авраменко, все ж таки приїхав із колегою. Вона пішла разом із ним, а ми так і залишилися стояти з Аурікою на місці.
— Даніелю, ніколи не думала, що ти можеш бути таким... добрим! Горджусь тобою, що ти проявив співчуття та намагався заспокоїти нещасну дівчину. Ти не такий уже й черствий, як я вважала.
Коли врешті-решт Авраменко сіла в машину, я видихнув та повернувся до колеги й пильно поглянув. Вона склала руки на груди.
— Ауріко, а що там зі справою Вероніки Авраменко?
Жінка нахмурилася.
— Молода дівчина, приваблива, кров чиста від якихось препаратів, близько року тому прийняла громадянство Данії, купила однокімнатну квартиру. Ніби все добре, і раптом — самогубство? Я не вірю, що так може бути.
Ми поверталися у відділок, і слова Ауріки мене зацікавили.
— Насильницька смерть?
— Дан, можливо й так, але в нас немає ніяких доказів. Єдине, що ми дізнались, так це те, що сьогодні приїздить її сестра. Вони часто спілкуватися по скайпу. І ти б бачив, як вона кричала та поводилася, коли Авраменко молодшій сказали, що її сестра здійснила суїцид. Це просто був ураган! Із всього можна дійти висновку, що в нас знову буде закрита справа, без доказів та пійманого злочинця!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Один постріл , Ірина Кузьменко », після закриття браузера.