Ірина Кузьменко - Місто грішних душ, Ірина Кузьменко

Хантер ввімкнув відео й показав його Серені. На відео дівчина впізнала батька. Він був в оточенні кількох незнайомих чоловіків. А посередині сидів чоловік на стільці зі зв’язними руками. Батько дістав зброю і, не дивлячись на його благання, зробив постріл. Серена підстрибнула на місці й, випустивши телефон із рук, захитала головою і заплющила очі.

Ісаак підняв телефон. Поглянувши на розбитий екран, вигнув брови й поклав його в кишеню.

— Дуже зручно бути прокурором і прикривати свої злочини службовим становищем.

Ісаак продовжив говорити. Про корупцію в правоохоронних органах всі знали, і це була не новина. Однак вбивство, шахрайство, координація перевезення наркотиків, закриття кримінальних справ проти недобросовісних підприємців та викрадення людей — це було немислимо. Важко було повірити, що батько, бувши прокурором міста, виявився таким же злочинцем, як і інші злочинці, яких від засаджував у в’язницю. Подвійні стандарти. Вигода. Безкарність.

— Я вам не вірю, — прошепотіла Серена.

— Що ти там говориш? — знущальним тоном запитав Ісаак. — Маленька дівчинка не повірила, що її батько прокурор може виявитися поганцем?

У кожного з нас є своя точка опори. Й у кожного вона різна. Це може бути родина, кохання, робота, або навіть і власний вогонь у душі, який надає сил йти вперед попри всі проблеми та труднощі.

Але що робити, коли вогонь постійно згасає, а для родини ти ніхто, лише крихітний метелик, на якого звертають увагу, коли лише щось потрібно? А про кохання взагалі мова не йде! Кому можна вірити в цьому цинічному світі? Якщо навіть маєш сумніви та недовіру до власних почуттів!

Серена відчувала спустошення. Воно роз’їдало її зсередини, нашіптуючи, що Хантер правий. Але вона боялася визнати цю правду. І батько не раз проявляв жорстокість до неї. Так чому так важко визнати те, що він злочинець?

Ісаак наблизився до Серени. Вона продовжувала стояти до нього спиною і важко дихати. Чоловік легко провів рукою по її оголеному плечу. Дівчина здригнулася всім тілом і, озирнувшись, замахнулася рукою. Він перехопив її руку й вільною заправив волосся за вухо.

— Наївна, — посміхнувся Ісаак. — Ти реалізовувала всі свої основні потреби: фізичні, психологічний комфорт, самореалізацію, безпеку? Чи продовжуєш далі жити в статусі жертви? Здається, про це ми вже говорили.

Серена опустила голову. Було відчуття, ніби вона падає в безодню. Чорну, страшу безодню, яка поглинає її цілком. Мозок не усвідомлював побаченого на відео. Тіло продовжувало тремтіти в агонії. Ісаак хотів скористатися її станом і зробив ще один маленький крок, на цей раз не залишаючи між ними простору. Утім Серена, вирвавши руку, відступила. Стиснула кулаки й вдарила його в груди. 

— Хочеш, щоб я тобі показав ще кілька відео? — не похитнувшись, хмикнув Ісаак.

— Ви такий же самий маніпулятор, як і мій батько! — від відчаю крикнула Серена.

В її сумці почав дзеленчати мобільний телефон. Телефонував таксист. Дівчина озирнулася й, побачивши машину, яка під’їхала до будівлі, стрімголов побігла. Ісаак оглянувся. Йому ці ігри вже набридли. Сівши в автівку й натиснувши на вихідний виклик, промовив у слухавку:

— У нас виникла непередбачувана проблема.

Приїхавши додому, Серена нервово почала шукати ключі від залізних воріт у сумці. Трясучись, ледве відчинила вхідні двері. Не притримавши їх, почула, як двері з гуркотом хлопнули. Побігши в будинок, ніби за нею женуться зграя псів, забігла у свою кімнату й, зачинивши її на замок, віддихалася. Кинувши сумку на ліжко, почала міряти кімнату кроками. Вона була шокована від побаченого відео й не менш була збентеженою від слів Ісаака Хантера.

— Серено, з тобою все нормально? — почувши голос покоївки Фелісіти, здригнулася.

— Фелісіто, зі мною все добре! — присівши на ліжко, відповіла Серена.

— Вечеряти будеш?

— Ні! Дякую вам!

Почувши кроки, Серена переодягнулася й прилягла в ліжко. Думки про дитинство заполонили свідомість. Скільки принижень довелося пережити. І від кого? Від рідного батька... Від того, хто мусив захищати, вона отримувала лише цькування та звинувачення. І зараз, коли з’явилися докази його грішного життя, Серена не знала, як вчинити. Потопаючи в роздумах про власну долю, не помітила, як провалилася в сон.

Раптові гучні звуки розбудили її. Розлючений голос батька змусив здригнутися. Вгамовуючи тремтіння від невідомості, вона підвелася з ліжка.

— Якщо не відчиниш двері, я їх виламаю.

Серена глибоко вдихнула й відчинила двері.

— Ти де була? — увірвавшись у кімнату, закричав містер Блек.

— Батьку, я була в басейні. Що трапилося?

Він кинув у неї кілька фото. Серена підняла фотознімки й, поглянувши на них, стрепенулася. На одному фото були зображені вона, Сабін і Лука Неро біля лікарні. На інших фото — вона й Ісаак Хантер. Від розуміння того, що фотознімки з Хантером були зроблені сьогодні увечері, запанікувала. Хтось постійно стежить за нею і докладає батьку.

— Попри мою заборону ти зустрічалася з Неро! — зарепетував батько. — І також за моєю спиною зустрічалася із цим покидьком Хантером! Можливо, Марина була права, що ти лише божевільна й повія!